Чрез рассматривание творений видимы, хотя они и безмолвны національний природний парк                 
: map >   
: Біблія >   
: про парк >   
nро парк:

ландшафтний парк >

растительный мир >

урочище Гард >

Велика Корабельна >

урочище Лабиринт >

Романова балка >

каньон р. Мертвовод >

Ю.Буг - ландшафты >

Южный Буг. Осень >

Ю.Буг - зима >

Ю.Буг, мельницы >

Ю.Буг на картинах >

брояки >

удивительные камни >

Ташлыкское вдхр. >

небесная проповедь >

приметы погоды >

прилiтайте, лелеки! >

всего один листок >

миллиарды лет? >

куда девался песок >

нітрати в воді >

за чистоту парка! >

рыбинспекция, ау! >

Чернобыль - анализ >

прозріння >

жертва энергетики >

положение на АЭС >

загрози та виклики >

Пiвденний Буг >

а лучше - вдоль! >

радионуклиды >

обращение в ВС СССР>

инфо-бюллетени ЭА >

что изменилось? >

капитан Сергей Жук>

краевед Шаповалов >

археолог Клюшинцев>

г.Южноукраинск >

с. Семенівка >

самореклама >

redbook:

проліски >

з Червоної Книги >

залишіть квіти Землі >

первоцвіти - ряст >

рябчик руський >

півники понтичні >

смілка бузька >

гвоздика бузька >

тюльпан бузький >

горицвіт >

флора, фото >

сон-трава >

молодило гірське >

мох та лишайники >

насекомые, Ю. Буг >

сколопендра >

ихтиофауна Ю. Буга >

останні з вусачів >

папороті >

эскулаповый полоз >

боярышник >

скумпия >

полуниці >

амарант >

iсторія:

бузькі козаки >

Бугогардова паланка >

хлібороби >

блаженны плачущие >

узник совести - 6490 >

оккупация, 1941-44 >

Богдановка >

подпольщики >

Богданівка. Трагедія >

'партизанська іскра' >

Братское подполье >

Ковалевка, плацдарм >

визволителі, 1944 >

біля меморіалу >

меморіал - комплекс >

nодорожі:

сельский туризм >

экстрим - туризм >

приполярный Урал >

зимнее восхождение >

спортивный туризм >

скалолазы >

Николай Мещеряков >

Шецквара >

слалом на Ю.Буге >

через 10 минут >

до другого пришестя >

благословение >

гостевой альбом >

ловим руками >

manual fishing >

новые грани m.f. >

ех, дороги... >

nолітика:

смысл жизни >

крымнаш >

"ленин с нами" >

свобода совісті >

незалежність >

кризис демократии >

конфлікт цивілізацій >

спасіння Америки >

національне багатство>

електричний стілець >

нова економіка >

разруха на полях >

куда идти >

про революцию >

останній день >

уроки ноября >

полонез Огинского >

ничейный город >

только "В" >

уроки целины >

Прилітайте, лелеки!

РУССКИЙ язык
Сьогодні знову не буде дощу. Про це з ранку розповідає мені жовта кульбаба, занесена вітром в вузьку щілину біля самого ганку, похитуючи своєю яскравою голівкою. Так, сусідко, і нам обом буде жарко. Але в мене є дім, а куда сховаєшся ти? Я тебе, мабуть, сьогодні поллю водою. Живи!
кульбаба

З жовтої акації, на клопіт бджолам та вайлуватим басовитим джмелям, осипаються зів'ялі побілілі пелюстки. Прив'яли тюльпани і приречено пахне передчасно побілілий бузок. Швидко, як в пустелі, пройшла-промчала весна. Найкраща пора року, час пахощів, любощів, зачаття та народження нового життя.

Після надзвичайно холодної й затяжної зими, що поморозила виноградні лози та озимину, здавалось, що вимерзла й мошкара. Де там! З непримітних щілин виповзають мухи, комарики покидають свої зимові льохи, б'ються об скло оси, що зимували в сараї. І - спішать жити. Бігом, бігом! Копошаться, дзижчать наввипередки. Ось великий гарний метелик "павине око" повільно плине до землі, завмерши в повітрі. Дивно. Хіба метелики можуть літать, як планери?

Метелик

З апетитом поглядає на неї сірий горобець. В цьому році він знову пташиний господар подвір'я. Він не проти поснідати метеликом, та не впіймати його, легкокрилого. Захопивши пусту шпаківню, він задоволено та одноманітно цвірінькає з висоти свого положення. Але його цвірінькання набагато веселіше туркотіння пари сизих голубків, що надовго прописалися на подвір'ї, навіть не відлітаючи на зиму. Вони зовсім недбало вчились в музичній школі, вивчивши всього дві ноти, що відрізняються, як на мене, аж на півтона.

Зрідка навідується й моя весела торічна подружка - метка синичка. Зрадниця! Всю зиму пікормлював їх зграйку салом, а вона замість подяки поселилася не в моєму культурному синичнику, а в якійсь безвісній дірці. Будеш знати, вертихвістка, коли почнеться злива! Згадаєш дах над головою.

Перестав турботливо оглядать старі акації і великий строкатий дятел в червоному капелюшку. Ніколи йому: післе минулорічної ожеледі, що поламала навіть товсті верби на березі, у нього з'явилося багато роботи. Дірку за діркою довбає він, на всю шпачину колонію старається. Через це, мабуть, і опустіли мої шпаківні. Чи це стали переводиться вже й шпаки?

Багато років підряд на добровільних засадах шпак будив мене зранку дзвінкою піснею. Інколи ми з ним пересвистувались. Інколи сварились: він висмикував дрібну розсаду помідорів, надкльовував черешні. Але не стало чути його дзвінкої пісні - і я готовий йому все пробачить. Прилітай, співак! Цього року я посадив ще одну черешню - вистачить на всіх.

Не встигши розгулятись, став відходити травень. Замовкли солов'ї, хоч вечорами з-за ріки крізь шум перекату ще чути поодинокі співи сіреньких на вид пташиних Шаляпіних. На жаль, їх теж стало мало. В минулі роки послухаєш один вечір - і цілу неділю в вухах дзвенять солов'їні пісні. А цього року я ледь нарахував два-три солов'я.

Починає жовтіти острівками прадавній степ на високих скелястих берегах річної долини. Небагато залишилось до того часу, коли запалає низовим вогнем ковила і схили до самих осінніх дощів лишаться обгоріло-чорними. Щороку неодмінно знаходяться охочі підпалити висохлу траву. І тому під міцний вітерець річкова долина часто затягується димом. Це розважаються любителі погратися з вогнем.

Переводяться й птахи. Майже не чутно літніми вечорами перепілочки, що скликає в степу своїх перепілчат. Давно полягли під телеграфними проводами куріпки. Дрохва залишилась тільки на картинках старих книг про мисливство. І хоч розвело місцеве мисливське товариство фазанів - не вижити і їм. Самі ж мисливці і переб'ють. Тому що чешуться руки кудись стрільнути, а по консервних бляшанках - ніякого геройства. Або Сільгоспхімія потравить.

Куда не поглянь - старіє планета. По людській глупоті, жадібності, байдужості або злобі гине. Воістину, як і написано в Библії, "земля обветшает, как риза".

фото Ивана Белодеда: устье р. Корабельной Але біля самої води в заростях очерету ще поскрипує очеретянка, зимородок завмер на одному місці, виглядуючи здобич у воді. І наступної миті блакитною блискавкою пірнув на мить за сніданком - сріблястою рибкою. На пісчану косу усілася трясогузка, дригаючи довгим хвостиком. Мабуть, об'їлась мухами, захотілося попити. Не поспішаючи проходжає по бережку. Дружною парочкою пролетять барвисті зяблики. Але найкрасивіша птаха в наших краях, як на мене, не зимородок, іволга чи фазан, а лелека. Велика біла птиця з чорною відмітиною і червоним дзьобом. Вони часто, не поспішаючи, пролітають в сусіднє село. Багато років тому на бетонному стовбі я закріпив для них колесо від воза. Багато років воно пустувало. А одного разу приїхав - і побачив його уламки на землі.

- У тебе стали гніздитися лелеки, гілля для гнізда зносить, - повідомив мені покійний дід Василь, - але Микола (сусід) заліз, прогнав, а колесо скинув.

Нічого не сказав я Миколі. Знайшов друге колесо й почепив його на акацію. Прилітайте, лелеки!

А Микола через пару років і помер. Негарно помер, захлинувся горілкою. Я не вірю в різні прикмети і повір'я. Просто жити треба по-Божому. Любити Його творіння і особливо пташок. У них можна багато дечому навчиться, якщо уважно спостерігати. Як не турбуватись про завтрашній день: буде день, дасть Бог, буде й їжа,- досить для кожного дня своєї турботи. Як радіти життю й співати пісні. Як за все дякувать своєму Творцеві.

Бо Христос не марно сказав: "Погляньте на птахів небесних".


червень 2003 р



http://www.Bible-For-You.org/kraeved/aist-leleka.htm