Чрез рассматривание творений видимы, хотя они и безмолвны національний природний парк                 
: map >   
: Біблія >   
: про парк >   
nро парк:

ландшафтний парк >

растительный мир >

урочище Гард >

Велика Корабельна >

урочище Лабиринт >

Романова балка >

каньон р. Мертвовод >

Ю.Буг - ландшафты >

Южный Буг. Осень >

Ю.Буг - зима >

Ю.Буг, мельницы >

Ю.Буг на картинах >

брояки >

удивительные камни >

Ташлыкское вдхр. >

небесная проповедь >

приметы погоды >

прилiтайте, лелеки! >

всего один листок >

миллиарды лет? >

куда девался песок >

нітрати в воді >

за чистоту парка! >

рыбинспекция, ау! >

Чернобыль - анализ >

прозріння >

жертва энергетики >

положение на АЭС >

загрози та виклики >

Пiвденний Буг >

а лучше - вдоль! >

радионуклиды >

обращение в ВС СССР>

инфо-бюллетени ЭА >

что изменилось? >

капитан Сергей Жук>

краевед Шаповалов >

археолог Клюшинцев>

г.Южноукраинск >

с. Семенівка >

самореклама >

redbook:

проліски >

з Червоної Книги >

залишіть квіти Землі >

первоцвіти - ряст >

рябчик руський >

півники понтичні >

смілка бузька >

гвоздика бузька >

тюльпан бузький >

горицвіт >

флора, фото >

сон-трава >

молодило гірське >

мох та лишайники >

насекомые, Ю. Буг >

сколопендра >

ихтиофауна Ю. Буга >

останні з вусачів >

папороті >

эскулаповый полоз >

боярышник >

скумпия >

полуниці >

амарант >

iсторія:

бузькі козаки >

Бугогардова паланка >

хлібороби >

блаженны плачущие >

узник совести - 6490 >

оккупация, 1941-44 >

Богдановка >

подпольщики >

Богданівка. Трагедія >

'партизанська іскра' >

Братское подполье >

Ковалевка, плацдарм >

визволителі, 1944 >

біля меморіалу >

меморіал - комплекс >

nодорожі:

сельский туризм >

экстрим - туризм >

приполярный Урал >

зимнее восхождение >

спортивный туризм >

скалолазы >

Николай Мещеряков >

Шецквара >

слалом на Ю.Буге >

через 10 минут >

до другого пришестя >

благословение >

гостевой альбом >

ловим руками >

manual fishing >

новые грани m.f. >

ех, дороги... >

nолітика:

смысл жизни >

крымнаш >

"ленин с нами" >

свобода совісті >

незалежність >

кризис демократии >

конфлікт цивілізацій >

спасіння Америки >

національне багатство>

електричний стілець >

нова економіка >

разруха на полях >

куда идти >

про революцию >

останній день >

уроки ноября >

полонез Огинского >

ничейный город >

только "В" >

уроки целины >

Залежнiсть та незалежнiсть


Спитай сьогоднi пересiчного українця, навряд чи вiдповiсть хто, що ж трапилось саме 24 серпня (день Незалежностi України). Про 23 лютого знають всi. "Це ж пiд Псковом i Нарвою Красна Армiя!" Мiф, звичайно, але хоч мiф знають. А ось 24 серпня? Спогади про подiї 1991 р. вражають своєю буденнiстю.

Незалежнiсть

Трапилось так, що 19 серппя 1991 р. я занiс в редакцiю мiської газети пропозицiю громадської екологiчної органiзацiї про перейменування Комунiстичного проспекту в Комунiстичний же спуск. (Вiрнiше було б тупик, але там по географiї є проїзд).
-Що трапилося?- запитую.
-…?
Преса не знала. Влада теж. Мiжмiський зв'язок теж "чомусь" не працював. Мiський голова поїхав на дачу збирати помiдори (!), - подалi вiд грiха та полiтичних спокус, залишивши заступника, який саме для цього й iснує. Заступник теж не знав нiчого, крiм того, що у нас є свiй президент.
Що ж робив того ранку не зайнятий виробництвом простий люд пiд "Лебедине озеро?" Звичайно ж, обурювався бiля телевiзора. Як це так! Скiльки можна! Чому не по програмi показують! Тут кiно має бути… Неподобство!
О 16-й годинi в мiськвиконкомi - чергова нарада. Та ба! - про змiну державного ладу - анi слова. Не дiждавшись кiнця обговорення поточних справ, я побiг на рейсовий автобус в село. На п'ятому роцi "перебудови" жилося сутужно, доводилось тримати отару "дрiбної рогатої". В полiтицi вони нi бе, нi ме, проте спробуй не погодуй - вiдразу пiднiмуть буржуазну революцiю. І дуже добре, що поїхав до своїх баранiв. Інакше неодмiнно звiв би у мiстi барикаду або ж потрапив до буцегарнi за якусь там провину. Це вже неодмiнно.
Так що 24 серпня з борцiв за незалежнiсть України я виявився єдиним представником мiста бiля стiн Верховної Ради. Там з 50 млн українцiв було присутнiми аж чоловiк 300-400. Чимало приїжджих, студенти. Стояли, напружено чогось чекаючи, розмовляли. Запам'ятався плакат "Говорит Одесса".
Поки у Верховнiй Радi йшли баталiї i рухiвцi розпiкали компартiйну бiльшiсть за державну зраду, натовп бiля входу тримав на своїх плечах здоровенне жовто-блакитне полотнище. Якийсь пiп правив чи то молебень, чи то освячував прапора…
Але символом тих подiй став для мене пан Михалко з Комiтету порятунку Голосiївського лiсу. Вiн сумно та самотньо стояв на порожнiй вулицi з якимсь плакатом, а навпроти нього здiймались монументальнi колони будинку ЦК КПУ без жодних ознак життя, щiльно оточеного доблесною мiлiцiєю. Ми мирно поспiлкувались, хоробро не звертаючи уваги на охоронцiв ЦК. Мишко залишився на своєму бойовому посту, а я повернувся до стін Верховної Ради, яка пiд вечiр впустила в сесiйний зал прапора, що з буржуазно-нацiоналiстичного раптом перетворився в нацiональний. Депутатiв, що впрiли i зiрвали голоси в боротьбi, нарештi випустили на свiже повiтря. Проходячи по одному крiзь вузький прохiд у натовпi, вони тут же отримували i оцiнку своєї дiяльностi: кому "Слава!", а кому - "Ганьба!"
Незалежнiсть вiдбулася

Залежнiсть

Та свiтла мета, за яку роками борються пригнiченi народи, проливаючи кров, просто так, нагло впала на нашу голову. Полiтичне значення цiєї подiї, вважаю, змогла оцiнити лише ота жменька небайдужих українцiв бiля стiн парламенту. Мабуть, вони й вiдчули себе вiльними. А як же решта?
Решта народу залишилася у рабствi минулого - iдеологiї, свiдомостi, економiки. Бо незалежнiсть - це не прапор, не гiмн i не власний президент та парламент. Незалежнiсть - це стан свiдомостi. Але ж український народ був вихований в комунiстичних школах, вузах, на соцiалiстичному виробництвi. Тому комунiстичним свiтоглядом пронизанi i нинiшнi нормативнi акти, правовi вiдносини, мораль. Народ, що продовжує ходить по Комунiстичних проспектах i центральних вулицях Ленiна, мiркує тими ж минулими категорiями, i ще й досi дивиться у своїх мрiях саме туди, куди вказує рука вождя свiтового пролетарiату. Так навчили змалку. "Прилетит вдруг волшебник в голубом вертолете, и бесплатно покажет кино",- спiвають по дитсадках українськi дiти. Мрiя ця закарбовується на все життя. Не зважаючи на реальнi здобутки соцiалiзму, солоденька брехня про свiтле майбутнє продовжує отруювати свiдомiсть. (На мою думку, слова з Бiблiїї "раб лiнивий та лукавий" найбiльш влучно характеризують стан, до якого привiв нашу нацiю комунiстичний вибiр.) Коли ж, згiдно з власним критерiєм iстинностi, вiн на практицi довiв свою облуднiсть, народ замiсть покаяння i визнання помилково вибраних орiєнтирiв, конституцiйно вiдмовився вiд будь-якої iдеологiї. Що це? Спустошенiсть, повна вiдсутнiсть варiантiв розвитку суспiльства? Нi! Це не що iнше, як замаскована орiєнтацiя на минуле. Адже на фонi безiдейностi, вседозволеностi та реклами чутливостi i тваринного споживання життєвих благ, що швидко i неодмiнно принесе свої отруйнi плоди, завдяки притаманому людинi потягу до визначеностi та гармонiї спогади про комунiстичнi "iдеали" та "здобутки" засяють новими гранями. Саме тому сьогоднi така велика небезпека повернення до влади на усiх рiвнях вiдкритих апологетiв марксизму-ленiнiзму, що означатиме новi експерименти в полiтицi та економiцi, новi страждання народу.
Незалежнiсть - це незалежна економiка. Це високий рiвень технологiй, низька собiвартiсть продукцiї, конкурентоздатнi товари i участь у мiжнародному розподiлi працi. За "залiзним занавiсом" вiдбувся занепад i вiдставання планової економiки, незважаючи на героїчнi зусилля та жертви народу, незважаючи на пропагандистськi намагання довести протилежне. (Цiкаво, що сьогоднiшнi "лiвi" нiяк не пов'язують крах свiтової соцiалiстичної системи з розвалом так званого соцiалiстичного "базису". Чи "Капiтал" Маркса вже ними анульовано?)
За 10 пройдешнiх рокiв не раз робились спроби стати економiчно незалежними. Проте Україна була i залишається залежною. Маючи вкрай монополiзовану важку iдустрiю та неблагоприємний iнвестицiйний клiмат, вона приречена вiдставати у її модернiзацiї та конкурентоздатностi продукцiї. Орiєнтацiя на енергомiсткi виробництва та вiдсутнiсть вiтчизняних енергоносiїв означає подальшу полiтичну залежнiсть вiд Росiї. Україна залежить також вiд мiжнародних кредитiв i давно сплачує неабиякi відсотки по них. Не претендуючи на повноту аналiзу економiчного стану, зауважу ще й традицiйно низьку продуктивнiсть працi на великих пiдприємствах та досi колективному сiльському господарствi. Хоча й з'явилась i реалiзується подекуди можливiсть працювати ефективно, вона не є визначальною.
Спроби стати економiчно незалежними продовжуються. Захiднi експерти, кредити, урядовi програми. Чи є успiхи? Так. Про них регулярно доповiдає кожен уряд, але через рiк-пiвтора виявляється, що цей уряд не справився... Наступний уряд пропонує парламенту ще кращу програму. Чи вiрить вiн у її успiх так, як заявляє? Не думаю. Адже iснує безлiч "але", що не залежать вiд уряду. Мене особисто завжди цiкавило питання, як можна взагалi працювити урядовцю, знаючи, що протримається в крiслi максимум рiк? Що можна встигнути зробити за цей час у масштабах країни? А тодi чи варто й починати? Чи в урядi працюють самi патрiоти? Чи фанати? Чи аматори? Навряд. Скорiше за все, звичайнi радянськi люди, що думають про свiй завтрашнiй день.
Пiдводячи пiдсумок коротеньких роздумiв про економiку України, слiд зауважити, що реальна картина, на мiй погляд, ще гiрша завдяки браку у автора специфiчної iнформацiї. Якщо ж я глибоко помиляюсь i хтось зможе вказати менi макроекономiчнi успiхи нашої держави, то перепрошую, хай розкаже про них українському народу. Менi ж вбачається абсолютна безперспективнiсть подiбних зусиль. Україна безнадiйно залежна.
Чи є у нас шанси на кращу долю?

Надiя

Розмiрковуючи досi про долю України, я свiдомо виходив з притаманого переважнiй бiльшостi українцiв матерiалiстичного свiтогляду. І дiйсно, в рамках такого пiдходу, коли первопричиною i рушiйною силою розвитку суспiльства є виключно матерiальнi потреби, боротьба класiв, що логiчно випливаює з тваринного походження людини, перспектив не передбачається. Хоча й досi є чимало розумникiв, що не погодяться з таким висновком, а вiрять у "генiальнi" iдеї ощасливити Україну (а може й все людство) через якiсь технiчнi чи адмiнiстративнi винаходи. Інодi вони потрапляють до влади, i тодi народ на практицi пересвiдчується у "генiальностi" чергової iдеї, як не раз траплялося за останнi 10 рокiв. Цi намагання приреченi на невдачу з однiєї простої причини - через iгнорування об'єктивноi реальностi цього свiту - її Первопричини i Творця. Так-так, саме реального Бога, дiючої сили Всесвiту, що, як запевняє Бiблiя, "создал сердца всех их и вникает во все дела их"(Пс.32.15) І це при тому, що майже 90% украiнцiв вважають себе вiруючими, а першi особи держави не так давно засвiдчили українському народовi свою повагу до християнської вiри.
Проте, вже бiльше 10 рокiв ми не чуємо вiдкритої атеїстичної пропаганди - важливої складової частини комунiстичного вчення. Натомiсть, хоч iз великою натугою, звучить проповiдь Божого Слова, друкуються i розповсюджуються сотнi тисяч Євангелiй. І це вселяє надiю, що живе Боже Слово марно не повернеться до Нього назад, але виконає свою мiсiю.
Надiю на покаяння в помилках та грiхах минулих рокiв.
Надiю на прийняття iдеалiв християнської вiри як iдеалiв нацiї.
Надiю на духовне вiдродження, без якого годi сподiватись на економiчнi зрушення.
Чи реально це?
Так. Досить одноосiбно спробувати пройти цим шляхом, щоб переконатись у реальностi Божої помочi та благодатi. А що заважає зробити це кожному?
Бiльш, нiж реально нашому президенту, уряду та парламенту визнати: так, ми не спроможнi своїми зусиллями зупинити занепад нашої батькiвщини. Бiльш, нiж реально, щодня, приступаючи до своїх нелегких обов'язкiв, просити розуму у Бога: допоможи, Господи, в iм'я Ісуса Христа, покерувати сьогоднi цим народом.
Кажуть, що в сенатi США є спецiальне примiщення (капличка), де сенатори мають змогу наодинцi молитовно звертатися за допомогою в державних справах до Бога. Жаль, не довелось менi бувати в тих краях i перевiрити цей факт. Але й звiдси видно наслiдки - Боже благословiння цiєй країни. Америка стала могутньою свiтовою державою, яка сьогоднi допомагає колишнiм своїм ворогам. Америка, започаткована президентами з Бiблiєю в руках. Вони використовували її на практицi i до цього ж закликали народ.
Наш же народ вождi довгий час закликали догнати та перегнати Америку. Сьогоднiшнi ж лiдери країни не насмiлюються взагалi до чогось закликать. А шкода. Я не маю змоги звернутися до українського народу, але дуже б хотiлося заликати його сьогоднi взяти приклад хоч би й з Америки та навернутися до Бога. В цьому полягає його надiя на краще майбутнє.
Єдина i остання надiя


* Саме тому таким популярним i є вчення релiгiйної органiзацiї Свiдкiв Єгови.

cерпень 2001 р
Бюллетень "ПЛ" ХПГ за cерпень 2001 р



www.Bible-For-You.org/Publizist/Nesav.htm